До уваги пропонуємо черговий щомісячний огляд актуальної судової практики Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду – за травень 2025 року: https://court.gov.ua/storage/portal/supreme/ogliady/Oglyad_KCS_05_2025.pdf.

В огляді відображено найважливіші правові висновки, які матимуть значення для формування єдності судової практики. Серед цих висновків, згрупованих за різними категоріями справ, містяться, зокрема, такі:

– у спорах, що виникають із питань захисту права власності, звернено увагу, що знесення нерухомості, збудованої з істотним відхиленням від проєкту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, допустиме лише за умови, якщо неможливо здійснити перебудову нерухомості відповідно до проєкту  чи норм і правил або якщо особа відмовляється від такої перебудови. При цьому позивач повинен довести технічну можливість демонтажу частини будівлі без пошкодження її конструкції в цілому;

– у спорах, що виникають із земельних правовідносин, зауважено, що власник земельної ділянки, у документації на яку виявлено технічну помилку щодо меж ділянки, що створює перешкоди в реєстрації суміжної ділянки у Державному земельному кадастрі через накладення меж, зобов'язаний усунути таку помилку шляхом приведення меж своєї ділянки у відповідність до фактичного землекористування та внесення відповідних змін до Державного земельного кадастру;

– у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів, вказано, що зміна реквізитів земельної ділянки, яка разом із житловим будинком є предметом іпотеки, не припиняє іпотечних правовідносин та не може бути підставою для відмови нотаріуса у видачі свідоцтва про право власності стягувачу, якщо обидва об'єкти нерухомості реалізовувались як єдиний об'єкт за встановленою законом процедурою;

– у спорах, що виникають із трудових правовідносин, констатовано, що трудовий контракт тлумачиться на користь його дійсності та виконуваності. Роботодавець не має права в односторонньому порядку змінювати умови оплати праці, визначені трудовим контрактом, навіть у разі прийняття закону, що погіршує такі умови. Прийняття такого закону може бути лише підставою для ініціювання внесення змін до контракту, але не звільняє роботодавця від обов'язку виплачувати заробітну плату в розмірі, встановленому чинним контрактом;

п. 2 розд. ІІ «Прикінцеві положення» Закону України від 28 січня 2016 року № 955-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження контрактної форми роботи у сфері культури та конкурсної процедури призначення керівників державних та комунальних закладів культури» поширюється, в тому числі, на трудові відносини з керівниками державних і комунальних музичних шкіл та шкіл мистецтв;

– у спорах, що виникають із сімейних правовідносин, зауважено, що реалізація на електронних торгах частки у праві спільної сумісної власності подружжя без згоди іншого з подружжя та без визначення часток для виконання боргових зобов'язань одного з подружжя, що виникли після розірвання шлюбу, є підставою для визнання таких торгів недійсними. Позовна давність для оскарження електронних торгів обчислюється з дати їх проведення, а не з моменту накладення арешту на майно;

– у спорах, що виникають із спадкових правовідносин, вказано, що обов'язок відшкодовувати витрати на поховання спадкодавця не входить до складу спадщини, а виникає як недоговірне зобов'язання. Кредитором у такому зобов’язанні є особа, яка понесла витрати, а боржником — спадкоємець, що прийняв спадщину. Малолітній спадкоємець, який прийняв спадщину через законного представника, зобов'язаний відшкодувати такі витрати на загальних підставах;

– щодо застосування норм процесуального права звернено увагу на те, що електронний документ, створений з дотриманням вимог законодавства, має таку ж юридичну силу, як і документ на паперовому носії. У разі виявлення розбіжностей між відомостями на електронних та паперових носіях пріоритетними є відомості на паперових носіях. Оцінка електронного доказу здійснюється судом на загальних підставах відповідно до процесуального законодавства;

касаційне оскарження судових рішень у справах за скаргами на дії державного виконавця допускається незалежно від ознаки малозначності справи. У таких справах не застосовуються обмеження щодо ціни позову, які передбачені для малозначних справ, а касаційне оскарження здійснюється на загальних підставах відповідно до ч. 2 ст. 389 ЦПК України;

– у спорах щодо розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи ДВС зазначено, що виконавець не має права звертати стягнення на майно боржника, яке не зазначене у виконавчому документі, навіть якщо таке майно знаходиться на земельній ділянці, на яку звернено стягнення за рішенням суду. Виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень виключно у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і законом.

Верховний Суд