Суддя Приморського районного суду м. Одеси відмовив у задоволенні клопотання іноземного громадянина про визнання та виконання рішення іноземного суду стосовно доручення здійснення батьківських прав та визначення місця проживання дитини з батьком.
Головним обґрунтуванням даного рішення стала актуальна та фундаментальна практика Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ). Так, суд посилався на ключові стандарти, встановлені у справі M.P. AND OTHERS v. Greece (№ 2068/24) від 09 вересня 2025 року, підтверджуючи, що пріоритетом у міжнародних сімейних спорах є комплексний та всебічний захист найкращих інтересів дитини.
Суд наголосив, що примусове виконання іноземних рішень, яке стосується дітей, «не вважається необхідним у демократичному суспільстві», якщо порушуються процесуальні вимоги статті 8 Конвенції про захист прав людини.
Зокрема, судом здійснено усі необхідні дії, а саме: заслухано думку дитини, виконавши новий стандарт ЄСПЛ про обов'язок національних органів влади розглядати доцільність такого заслуховування та «використано всі наявні у його розпорядженні засоби» для всебічної оцінки та виключення будь-якого «серйозного ризику» (зокрема, психологічної шкоди), який міг би виникнути для дитини у разі її примусової передачі до іншої країни, як це передбачено статтею 13 Гаазької конвенції.
Отже, завдяки ретельній оцінці доказів та застосуванню міжнародних стандартів, суд дійшов висновку, що виконання іноземного судового рішення буде не в інтересах дитини та порушить її права, гарантовані Конвенцією.
Таким чином, дане рішення підтвердило пріоритет національних судів у забезпеченні стабільності та благополуччя дитини над формальним визнанням іноземних судових актів.
Цивільне провадження: № 522/9011/25.
