Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел

Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46

Богдан Моніч: «Необхідність проведення з’їзду пов’язана не так із суддями КС, як із ротацією у складі ВРП»

27 листопада 2020, 10:45

Напруження довкола проведення XVIII з’їзду суддів зростає, так само як темпи захворюваності на Covid-19. Але організатори цього важливого заходу були налаштовані захищати колег усіма доступними засобами. В ексклюзивному коментарі для «ЗіБ» голова Ради суддів Богдан МОНІЧ розповів про причини розгляду питання щодо перенесення з’їзду та ті проблеми, з якими зіткнеться правосуддя в разі його невчасного проведення.


«Я не хочу, щоб РСУ звинуватили в тому, що ми хочемо провести з’їзд будь-якою ціною»

— Богдане Сильвестровичу, минулого тижня представник однієї з грантових організацій висловив стурбованість тим, що з’їзд суддів обере суддю Конституційного Суду і тим самим розблокує його роботу. А вже наступного дня з’явилась ініціатива перенести з’їзд. Чи не пов’язані між собою ці дві події?

— Насправді жодного зв’язку тут немає. Взагалі, мене дивує, коли хтось говорить, що це було екстрене засідання. У КС одна посада залишилася вакантною через те, що на

минулому з’їзді, який відбувся у жовтні 2019 року, не вдалось її заповнити. А з’їзд, на якому мали обрати суддю КС, мав відбутися ще у квітні цього року. Втім, його перенесли саме через пандемію. А дати 8—10 грудня обирались ще у жовтні, тобто до початку так званої конституційної кризи.

— Чи не пов’язана пропозиція перенести з’їзд з тим, що Президент має намір розігнати суддів КС, і, схоже, в цьому його підтримують деякі наші іноземні партнери?

— Серед тих думок, які лунають у публічному просторі, я не чув, щоб представники міжнародної спільноти підтримували ідею «розгону» суддів КС. Більшість наших колег — суддів, правників-практиків та науковців, а також міжнародних експертів висловлюються лише про конституційний спосіб урегулювання подібних правових ситуацій.

Що ж до дат з’їзду, то головна причина, чому обрали саме 8 — 10 грудня, — це необхідність призначення членів Вищої ради правосуддя за квотою з’їзду суддів. Чинне законодавство вимагає, щоб ми обрали членів ВРП не пізніше ніж за два місяці до завершення їхніх повноважень, тобто до середини січня наступного року.

Водночас я не хочу, щоб РСУ звинуватили в тому, що ми хочемо провести з’їзд будь-якою ціною. Бо що таке з’їзд? Це три сотні делегатів та сотня запрошених осіб. До того ж всі вони будуть добиратися до Києва різним транспортом — на автомобілі, потягом, автобусом, а тому ризик підхопити небезпечний вірус зростає.

Ми зверталися до Міністерства охорони здоров’я з листом, щоб вони роз’яснили, як

краще захистити від коронавірусної хвороби учасників з’їзду. Втім, отримали досить формальну відповідь. У ній немає конкретних вказівок на те, що з’їзд не можна проводити або можна. По суті, нам процитували постанову Уряду щодо запровадження та посилення протиепідемічних заходів.

У РСУ є велике питання, як тлумачити цю постанову, оскільки там є заборона лише щодо проведення масових заходів. З’їзд суддів — це не масовий захід, а діяльність судової влади в особі органів суддівського самоврядування, і це моя принципова позиція.

Якщо ми говоримо про колегіальний орган законодавчої влади — парламент, то він все ж працює, хоча і в обмеженому режимі.

Якщо порівнювати роботу цих органів, слід зважати, що всі нардепи з одного міста, спілкуються під час роботи у комітетах тощо. Коли ж ми говоримо про з’їзд, то потрібно розуміти, що судді з’їжджаються з усієї України. Тут варто думати про безпеку не тільки делегатів, а й тих осіб, з якими вони будуть потім контактувати: суддівські колективи та їхні близькі люди.

Тому, ухвалюючи рішення про проведення з’їзду, ми домовились, що вдамося до всіх доступних протиепідемічних заходів. Можливо, що Державна судова адміністрація направить відповідні запити до МОЗ, аби отримати чіткі роз’яснення чи рекомендації щодо порядку проведення з’їзду у визначених умовах.

Більше того, у нас була ідея зобов’язати делегатів здати тест перед тим, як їхати до Києва. Втім, необхідно розуміти, який тест краще здавати — ПЦР чи ІФА. Та де гарантія, що суддя не підхопить хворобу в транспорті,

яким добиратиметься до Києва?

«Якщо з’їзд вчасно не обере 4-х нових членів ВРП, робота Ради буде заблокована»

— Як аргумент на користь проведення з’їзду йшлося про ситуацію, через яку невдовзі може бути заблокована робота ВРП. Що саме мається на увазі?

— Дійсно, необхідність проведення XVIII з’їзду суддів пов’язана в першу чергу з ротацією складу ВРП, а не з обранням судді КС.

Ми всі знаємо, що вже рік не працює Вища кваліфікаційна комісія суддів, а тому дуже важливо не допустити припинення роботи ВРП. Якщо з’їзд вчасно не обере 4-х нових членів замість тих, чиї повноваження закінчуються у березні наступного року, то робота Ради буде заблокована.

Що це означає? Якщо ВРП не працюватиме, то не буде органу, який рекомендуватиме суддів на призначення і відправлятиме інших у відставку. Також припиниться розгляд дисциплінарних справ. Уже зараз я та мої колеги з інших судів активно вмовляємо тих суддів, які мають право на відставку, не подавати відповідних заяв. Як аргумент говоримо, що ВРП не припинить своєї діяльності, бо ми вирішимо це питання на з’їзді.

— До якого моменту ВРП може працювати в такому складі?

— До 15.03.2021, але, за законом, питання про обрання нових членів має бути вирішене не пізніше ніж за два місяці до дня закінчення строку, на який було обрано (призначено) члена Ради. У даному випадку — до 15.01.2021.

Хоча висловлювалися думки, що в такому складі ВРП може працювати і до червня.

— Які ж наслідки порушення цих строків?

— Я не схильний вважати, що цей строк є присічним, адже насправді законодавець передбачив певний запобіжник для того, щоб завадити втраті повноважень ВРП. Зокрема, це можливість продовження повноважень членів Ради на 3 місяці. На це звертали увагу прихильники ідеї перенесення з’їзду.

Але зміст цієї норми доволі цікавий. Якщо ВРП може стати неповноважною через закінчення строку повноважень члена Ради, він продовжує виконувати свої повноваження до дня обрання (призначення) на його посаду іншої особи. Але в будь-якому випадку не більш як 3 місяці з дня закінчення строку, на який його обрано (призначено).

Наразі ситуація така, що після 15.03.2021 для кворуму не вистачатиме двох осіб, а повноваження закінчуються у 4-х. Отже, є проблема в тому, як визначити, чиї повноваження мають бути подовжені? Тут є дві позиції: повноваження продовжуються лише двом членам ВРП або ж усім чотирьом. Але і те, і те може поставити під сумнів легітимність прийнятих Радою рішень після 15.03.2021. Щоб запобігти цьому, з’їзд має бути проведений не пізніше від цієї дати.

Таким чином, РСУ продовжує готуватися до проведення з’їзду. В той же час ми стежимо за ситуацією з поширенням коронавірусу.

Це інтерв’ю було записано вранці 24 листопада. Вже під час його підготовки до друку стало відомо, що РСУ ухвалила рішення про перенесення з’їзду на

лютий 2020 року. У зв’язку з цим ми звернулися по додатковий коментар до голови РСУ.

«Covid-19 — це серйозна проблема, втім, сидіти склавши руки ми також не можемо»

— Отже, на повторному засіданні РСУ тим членам ради, які були раніше у «меншості», таки вдалося переконати в необхідності перенесення з’їзду. Як «залізобетонний» аргумент використали лист головного санітарного лікаря. Тобто фактично йдеться про втручання МОЗ у суддівське самоврядування. Отже, цей з’їзд може не відбутися, доки не вщухне пандемія?

— Ми не допустимо ситуації, коли ВРП втратить повноваження. В той же час ігнорувати цей лист ми не могли. Рішення РСУ щодо перенесення з’їзду було майже одностайним і нікому нікого переконувати не довелося.

Covid-19 — це серйозна проблема, втім, сидіти склавши руки ми також не можемо. Тому, приймаючи рішення, чітко визначили дати проведення з’їзду.

Також запропонували МОЗ надати чіткі рекомендації щодо санітарно-епідеміологічних заходів, які дозволять якомога безпечніше провести цей з’їзд. Ми готові ці рекомендації почути та врахувати, можливо, знайти приміщення, яке буде більш пристосованим до його проведення, навіть стадіон. Але якщо такі рекомендації не нададуть — будемо визначатися самостійно.

Ми всі пам’ятаємо, що сьогодні в Україні

відбуваються місцеві вибори і подібні рекомендації були розроблені для виборчих комісій. При цьому очевидно, що вони не стосувалися зміни місця їх розташування. Вибори відбувалися навіть у тих приміщеннях, які не давали можливості дотримуватися соціальної дистанції. І це нікого не тривожило.

В той же час, враховуючи кількість делегатів з’їзду, те, що вони їдуть з усієї України, рішення РСУ вважаю виваженим. На жаль, ми не могли оперативно змінити місце проведення з’їзду. Це пов’язано з вимогами закону про завчасну публікацію відповідних оголошень.

— Головний санітарний лікар рекомендував провести з’їзд онлайн. Чому відмовилися від такої можливості?

— Це питання раніше порушували окремі члени РСУ, і ми це обговорювали. Не можу сказати, що ми остаточно відмовилися від такого формату. Існує ідея про те, що пора змінювати формат проведення з’їзду та переводити його в онлайн-режим. Утім, проблема в тому, що процедура обрання пов’язана з таємним голосуванням. На жаль, через онлайн-формат ми не можемо цього забезпечити. До того ж поки що цього не допускають і межі чинного законодавства.

Є пропозиції, що в онлайн-форматі можемо провести ту частину з’їзду, яка не пов’язана з обранням кандидата на ту чи іншу посаду. Тобто всі питання порядку денного, звітів, фінансування та інші. Технічно це можна було б вирішити. В онлайн-режимі ми могли б вирішувати навіть питання про включення кандидатів до бюлетеня для голосування. А потім — перейти до офлайн-формату, при цьому саме голосування могло б відбуватися

протягом одного дня і необов’язково вимагало б приїзду делегатів на кілька днів.

Скажімо, оголошуємо, що голосування відбувається з 8:00 до 20:00. Делегати прибувають у різний час, отримують бюлетені, голосують і їдуть. Це суттєво зменшує для них ризик захворіти.

Також пропонувалося провести з’їзд у форматі відеоконференції не з кожним делегатом окремо, а з цілими делегаціями. Наприклад, делегати м.Києва (від судів першої, другої інстанцій усіх спеціалізацій, судді ВС, ВСУ, вищих спеціалізованих судів) збираються в одному приміщенні і виходять на зв’язок з адміністратором конференції. Аналогічним чином роблять інші делегації. Кожна обирає мандатну та лічильні комісії, підраховують голоси, проводять таємні голосування з питань порядку денного. У подальшому протоколи передаються адміністратору (президії з’їзду), який підбиває підсумки, а бюлетені з таємного голосування передаються президії та зберігаються. Перевагою цього підходу є те, що нема потреби величезній кількості делегатів їхати в одне місце.

Чи потрібно для цього вносити зміни до Конституції? Чи потрібні зміни до закону «Про судоустрій і статус суддів»? А можливо, достатньо змін до регламенту з’їзду? Нині ці питання потребують широкого обговорення, втім, з урахуванням того, що з’їзд вирішили перенести, є час для прийняття нових рішень.

Закон і Бізнес