Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Здійснення судочинства в умовах воєнного стану та, відповідно, збільшення навантаження на суди зумовлює необхідність пошуку шляхів для покращення доступу до правосуддя. Війна, яку росія розпочала проти України ще у 2014 році, безпосередньо вплинула і на справи, які стосуються інтересів дітей. У цій сфері з’явилися нові категорії справ, зокрема щодо надання статусу дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів, статусу внутрішньо переміщеної особи, а також надання судом дозволу на тимчасовий виїзд дитини в окремі райони Донецької і Луганської областей або на територію Автономної Республіки Крим.
Деякі інші категорії справ не є новими, проте мають особливості, зумовлені війною. Наприклад, це справи про встановлення факту народження дитини на тимчасово окупованій території; позбавлення батьківських прав одного з батьків, який проживає в окремих районах Донецької і Луганської областей або на території АРК; стягнення аліментів з осіб, які перебувають на вказаних територіях, тощо.
Про це зауважила суддя Великої Палати Верховного Суду Ольга Ступак під час форуму «З дитиною, для дитини, заради дитини», який став платформою для обміну досвідом і розроблення практичних рішень, що допоможуть захистити права дітей, особливо під час війни.
Як наголосила суддя, одним з основних принципів, проголошених Конвенцією ООН про права дитини, є приділення першочергової уваги найкращим інтересам дітей при вчиненні будь-яких дій судами, законодавчими, адміністративними органами, державними та приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення.
Потенційно кожна третя цивільна справа стосується інтересів дитини, а суд – це фактично останній інструмент, який використовується при вирішенні сімейних спорів, коли спір неможливо вирішити іншим шляхом. «Чинне національне законодавство не передбачає обов’язкової спеціалізації суддів у сімейних справах, що стосуються прав та інтересів дитини (за винятком кримінальної юрисдикції). На практиці такі справи переважно розподіляються в загальному порядку», – зазначила Ольга Ступак.
Вона нагадала, що законопроєкт № 8416 «Про внесення змін до статті 18 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” щодо запровадження обов’язкової спеціалізації суддів із розгляду справ, що виникають із сімейних правовідносин і стосуються захисту прав та законних інтересів дітей, у місцевих загальних судах та апеляційних судах» був відкликаний 20 березня 2023 року.
Водночас для покращення доступу до правосуддя та забезпечення дотримання найкращих інтересів дитини під час розгляду сімейних спорів Верховний Суд зробив кроки щодо запровадження в судах спеціалізації суддів у спорах, що стосуються інтересів дитини. Так, Касаційний цивільний суд у складі ВС став співорганізатором пілотного проєкту щодо запровадження спеціалізації суддів у справах сім’ї та дітей, що реалізується за підтримки Міжвідомчої координаційної ради з питань правосуддя щодо неповнолітніх і Представництва Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) в Україні.
Серед завдань пілотного проєкту, який функціонує в надскладних для держави загалом і судової влади зокрема умовах повномасштабного вторгнення рф до України, є:
Ольга Ступак повідомила, що зараз Верховий Суд надає методичну допомогу судам першої та апеляційної інстанцій у питаннях, присвячених запровадженню спеціалізації суддів у справах сім’ї та дітей. Водночас, за словами судді, у процесі запровадження відповідної спеціалізації виникатимуть і певні труднощі, пов’язані, у тому числі, з тим, що в судах, у яких працюють двоє-троє суддів на практиці неможливо буде запровадити спеціалізацію для одного з них.
Форум організували Благодійний фонд «Рідні», служба у справах дітей Закарпатської ОДА в партнерстві з ЮНІСЕФ за фінансової підтримки Федерального міністерства економічного співробітництва і розвитку Німеччини (BMZ) через державний банк розвитку KfW.
Фото надали організатори.