Якщо майно, яке було використано як знаряддя чи засіб вчинення кримінального правопорушення, перебуває у спільній власності подружжя і воно було використане одним із подружжя в ході вчинення кримінально караного діяння, то таке майно підлягає спеціальній конфіскації в повному обсязі, оскільки його власник (той із подружжя, який вчинив кримінальне правопорушення) усвідомлено використав його в протиправних цілях.

Такого висновку дійшла об’єднана палата Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду за результатами розгляду справи № 669/338/24.

За обставинами кримінального провадження місцевий суд визнав двох обвинувачених винуватими й засудив за ч. 2 ст. 246 КК України. Суд застосував спеціальну конфіскацію та безоплатно вилучив у власність держави два колісні трактори з гужовою повозкою і дві бензопили, належні обвинуваченим. Апеляційний суд змінив вирок місцевого суду і прийняв рішення про конфіскацію грошової суми, що відповідає вартості зазначеного майна, яке належить обвинуваченим. У касаційній скарзі захисник зазначав, що трактори і бензопила придбані підзахисним у шлюбі та є спільною власністю подружжя, тому, застосувавши спеціальну конфіскацію цього майна, про використання якого для вчинення злочину дружина обвинуваченого не знала, суди порушили її права.

Оцінюючи зазначені касаційні вимоги, об’єднана палата ККС ВС звернула увагу не те, що законодавець чітко визначив у тексті кримінального закону випадки, коли спеціальній конфіскації підлягають грошові кошти, що є еквівалентом вартості майна, яке було використано як знаряддя або засоби кримінального правопорушення. Так у ч. 2 ст. 96-2 КК України вказано, що якщо конфіскація грошей, цінностей та іншого майна, зазначених у ч. 1 цієї статті, на момент прийняття судом рішення про спеціальну конфіскацію неможлива внаслідок їх використання або неможливості виділення з набутого законним шляхом майна, або відчуження, або з інших причин, суд виносить рішення про конфіскацію грошової суми, що відповідає вартості такого майна.

Водночас положення п. 4 ч. 1 ст. 96-2 КК України недвозначно стверджують, що обізнаність власника (законного володільця) про незаконне використання предметів спеціальної конфіскації, а тим більше їх особисте застосування як засобів чи знарядь вчинення правопорушення, безумовно унеможливлює їх повернення іншим співвласникам (в тому числі другому з подружжя), про яких кримінальний закон не згадує в цьому контексті.

Норми КК України передбачають застосування спеціальної конфіскації до знарядь та засобів вчинення кримінального правопорушення, а не до їх певної частини, отже, відсутні підстави вирішувати питання про повернення відповідних предметів спеціальної конфіскації особі, яка є співвласником і не знала й не могла знати про їх незаконне використання.

Постанова ОП ККС ВС від 2 лютого 2026 року у справі № 669/338/24 (провадження № 51-5214кмо24) – https://reyestr.court.gov.ua/Review/133947342.

Верховний Суд