Нотаріальна таємниця – це сукупність відомостей (про особу, майно, особисті майнові та немайнові права і обов’язки тощо), отриманих під час вчинення нотаріальної дії або звернення особи до нотаріуса.
Хто зобов’язаний зберігати нотаріальну таємницю:
— нотаріус;
— помічник нотаріуса;
— особа, залучена для вчинення нотаріальної дії у якості свідка;
— особа, якій стали відомі певні відомості у зв’язку з виконанням службових обов’язків чи іншої роботи;
— інші особи, яким стали відомі відомості, що становлять предмет нотаріальної таємниці.
Якщо нотаріус – свідок у суді
Нотаріус може давати свідчення в якості свідка щодо відомостей, які становлять нотаріальну таємниці, лише у випадку, якщо цього вимагають особи, за дорученням яких або щодо яких вчинялися нотаріальні дії.
Не є порушенням нотаріальної таємниці:
— внесення нотаріусом інформації до державних реєстрів;
— звітність нотаріуса в рамках процедури фінансового моніторингу;
— надання нотаріусом інформації(виключно в обсязі та на підставах, визначених законом) на вимогу суду, правоохоронних органів, податкового органу, державних та приватних виконавців, Міністерства юстиції України та його територіальних органів.
Довідки та копії документів
Довідки про вчиненні нотаріальні дії та копії документів видаються нотаріусом виключно особам, за дорученням яких або щодо яких вчинялися нотаріальні дії, спадкоємцям померлого.
Нотаріальна таємниця є важливою гарантією захисту прав та законних інтересів осіб, які звертаються до нотаріуса. Її дотримання забезпечує конфіденційність інформації, отриманої під час вчинення нотаріальних дій, та є одним із ключових принципів нотаріальної діяльності.
Хмельницьке міжрегіональне управління міністерства юстиції України
