Станом на кінець жовтня 2026 року, за даними Офісу Генерального прокурора, в Україні зареєстровано вже близько 275 тис. злочинів агресії і воєнних злочинів. Зараз ми чітко розуміємо: що якісніше ми зафіксуємо такі злочини держави-агресора, то більшими є перспективи, що справедливість настане, винні будуть притягнені до відповідальності, а збитки, завдані внаслідок війни, – відшкодовані. Національні суди зараз напрацьовують практику з розгляду справ щодо воєнних злочинів і відкриті до обговорення складних правових питань зі світовою спільнотою.

На цьому наголосив Голова Верховного Суду Станіслав Кравченко на зустрічі з керівником відділу демократизації Бюро демократичних інститутів і прав людини ОБСЄ Костянтином Вардзелашвілі та спеціалістом відділу з питань верховенства права БДІПЛ Крістофером Расселом. Захід був присвячений застосуванню міжнародного кримінального права в національній судовій практиці з розгляду справ щодо воєнних злочинів.

Станіслав Кравченко висловив вдячність Бюро демократичних інститутів і прав людини ОБСЄ за підтримку України та всієї національної судової системи й надання ефективної допомоги в розслідуванні воєнних злочинів і розгляді справ цієї категорії. Вагомим результатом співпраці стала підготовка практичного посібника з питань розгляду кримінальних проваджень щодо воєнних злочинів та злочинів, пов'язаних із війною, відзначив Голова ВС. Ідея такого своєчасного видання втілилася в життя завдяки ініціативі й експертній підтримці БДІПЛ.

Окремо Голова Верховного Суду подякував Бюро за проведення вже другого у 2026 році семінару з матеріально-правових і процесуальних аспектів розгляду справ про міжнародні кримінальні злочини в національних судах з урахуванням норм міжнародного гуманітарного права, міжнародного кримінального права та міжнародного права прав людини. Слухачами семінару були й судді ВС. 

Як пояснив Станіслав Кравченко, на сьогодні актуальним питанням у розгляді справ щодо воєнних злочинів є нові формати зібрання й оцінювання доказів. Ідеться, зокрема, про докази, отримані з відкритих джерел (OSINT), та електронні докази. Так само у фокусі лишається дотримання стандартів судочинства при розгляді справ за спеціальною процедурою in absentia. Уваги потребує і розроблення чітких критеріїв розмежування колабораціонізму та державної зради.

Костянтин Вардзелашвілі відзначив багаторічну співпрацю між Верховним Судом і БДІПЛ, а також внесок суддів ВС у розроблення посібника з розгляду кримінальних проваджень щодо воєнних злочинів та злочинів, пов’язаних з війною.

«Питання, з якими щодня стикаються українські судді, – абсолютно нові не лише для України, а загалом для міжнародного гуманітарного права. Досвід українського правосуддя з розгляду безпрецедентних правових аспектів, пов’язаних з війною рф проти України й необхідністю захисту демократичних інститутів, сприяє розвитку міжнародного права і підходів до міжнародної гуманітарної практики. Тож для нас мати можливість безпосередньо поспілкуватися з представниками української судової системи й надати необхідну підтримку в такі складі часи – це і честь, і обов’язок», – наголосив керівник відділу демократизації БДІПЛ.

Костянтин Вардзелашвілі позитивно відгукнувся про нещодавню Міжнародну конференцію «Демократія, яка себе захищає: європейські правові засади та національний контекст», організовану Верховним Судом спільно з Українським католицьким університетом, Радою Європи і Програмою підтримки ОБСЄ для України. Важливо, сказав він, що відбувся діалог, у межах якого українська й міжнародна правові спільноти обговорили виклики, які доводиться долати національним інституціям, зокрема Верховному Суду, захищаючи демократичні цінності й принцип верховенства права в умовах збройної агресії.

Суддя Великої Палати Верховного Суду Микола Мазур і суддя ВС у Касаційному кримінальному суді Наталія Марчук поділилися, що дієвим форматом подальшої взаємодії з БДІПЛ є проведення спільних просвітницьких заходів і для суддів, і для прокурорів, і для адвокатів. Адже від формування спільного бачення в розслідуванні й розгляді справ щодо воєнних злочинів і вироблення базових стандартів для всієї правничої спільноти залежить якість розгляду таких справ і можливість притягнення винних до відповідальності.

Представники БДІПЛ зазначили, що мета подальшої взаємодії – зробити навчальні заходи щодо застосування норм міжнародного кримінального права в національному законодавстві максимально доступними для більшої кількості українських суддів, зокрема новопризначених. Як зауважили Костянтин Вардзелашвілі та Крістофер Рассел, така співпраця спрямовуватиметься на практичний обмін досвідом (зокрема, і надалі передбачатиме моделювання судових процесів) та враховуватиме насамперед запит і потреби українських правників.

Верховний Суд