Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
У разі пред’явлення фізичною особою, яка має місце проживання в Україні, позову про відшкодування шкоди, завданої ушкодженням здоров’я, наявність у спірних правовідносинах іноземного елемента не виключає можливості розгляду спору судами України. Позивач має право обрати суд для пред’явлення позову, зокрема за зареєстрованим місцем свого проживання чи перебування.
Такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду.
У справі, що переглядалася, позивач разом із сім’єю виїхав до Угорщини у зв’язку з початком повномасштабної війни в Україні. Під час перебування в Будапешті він був госпіталізований до Південно-Будайського клінічного центру Університетської навчальної лікарні Святого Імре з діагнозом «ішемічний інсульт».
Позивач стверджував, що під час лікування зазнав жорсткого ставлення з боку лікарів та інших працівників закладу, що спричинило погіршення стану його здоров’я та моральні страждання. Він звернувся до суду з позовом до клінічного центру про відшкодування моральної шкоди в розмірі 1 млн євро. На час звернення до суду позивач перебував на обліку як внутрішньо переміщена особа та проживав у м. Броварах.
Суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, закрив провадження у справі. Суди вважали, що спір має вирішуватися судом за місцезнаходженням відповідача в Угорщині, оскільки події, якими позивач обґрунтовував свої позовні вимоги, відбулися на території цієї держави.
КЦС ВС скасував судові рішення та передав справу до суду першої інстанції для продовження розгляду, зробивши такі правові висновки.
У міжнародному цивільному процесі під підсудністю цивільних справ за участю іноземних осіб (міжнародною підсудністю) розуміють компетенцію судових органів тієї чи іншої держави щодо розгляду та вирішення певних категорій цивільних справ з іноземним елементом і здійснення окремих процесуальних дій стосовно іноземного елемента.
Тому спочатку необхідно вирішити питання про те, чи підлягає розгляду конкретна справа на території держави, до суду якої звернувся заявник, а вже потім має бути визначений конкретний суд, наділений повноваженнями вирішувати подібні цивільні справи.
Відповідно до ст. 497 ЦПК України підсудність судам України цивільних справ з іноземним елементом визначається цим Кодексом, законом або міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України. У випадках, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, підсудність судам України цивільних справ з іноземним елементом може бути визначено за угодою сторін.
КЦС ВС зазначив, що суди помилково пов’язали можливість розгляду спору в Україні лише з місцезнаходженням відповідача та місцем заподіяння шкоди. Суди нижчих інстанцій не врахували, що відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 76 Закону України «Про міжнародне приватне право» суди України можуть розглядати справи з іноземним елементом, зокрема, якщо у справі про відшкодування шкоди позивач – фізична особа має місце проживання в Україні або юридична особа – відповідач має місцезнаходження в Україні.
Матеріали справи підтверджували, що позивач перебував на обліку як внутрішньо переміщена особа та проживав у Київській області. Оскільки він заявив вимогу про відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров’я, то відповідно до ч. 3 ст. 28 ЦПК України мав право пред’явити позов за зареєстрованим місцем свого проживання чи перебування в Україні.
Отже, звернувшись до міськрайонного суду за місцем свого проживання, позивач реалізував передбачене законом право на вибір суду. Те, що клінічний центр розташований в Угорщині, а обставини, з якими позивач пов’язував заподіяння шкоди, мали місце на території цієї держави, не виключало компетенції судів України щодо розгляду спору.
Суд першої інстанції цих положень не врахував і помилково закрив провадження у справі, а апеляційний суд допущених порушень не усунув. Тому КЦС ВС скасував оскаржувані судові рішення та передав справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова Верховного Суду від 14 жовтня 2026 року у справі № 361/9239/24 (провадження № 61-9153св26) – https://reyestr.court.gov.ua/Review/140829462.

